Текст 4 #
भूमौ क्वापि स्खलति पतति क्वापि तिष्ठत्य् अचेष्टः क्वाप्य् उत्कम्पं भजति लुठति क्वापि रोदित्य् अथार्तः ।
क्वाप्य् आक्रोशन् प्लुतिभिर् अयते गायते क्वापि नृत्यन् सर्वं क्वापि श्रयति युगपत् प्रेम-सम्पद्-विकारम् ॥ ४ ॥
क्वाप्य् आक्रोशन् प्लुतिभिर् अयते गायते क्वापि नृत्यन् सर्वं क्वापि श्रयति युगपत् प्रेम-सम्पद्-विकारम् ॥ ४ ॥
бхӯмау квпи скхалати патати квпи тишхатй ачеша квпй уткампа бхаджати лухати квпи родитй атхрта
квпй кроан плутибхир айате гйати квпи нтйан сарва квпи райати йугапат према-сампад-викрам
квпй кроан плутибхир айате гйати квпи нтйан сарва квпи райати йугапат према-сампад-викрам
То привставал на цыпочки он, то валился наземь, то замирал в оцепененьи. То тело его сотрясали волны дрожи. То кубарем катился по земле, то разражался горестным рыданьем. Кричал, скакал, и пел, то в пляс пускался. А то, случалось, признаки любовного переживанья вместе разом проявлялись в нем.